“Слухайте військових. Навіть якщо ви можете пропустити своє метро”, – сказав військовослужбовець та письменник Artem Chapeye.
Мало питати людину “Як ти?”. Важливо бути готовим вислухати її, коли вона відкриється.
26 серпня, наша команда провела благодійну зустріч з журналісткою та ведучою Тетяною Трощинською та військовим й письменником Артемом Чапаєм. Ми говорили про те, як етично спілкуватись цивільним та військовим.
Було багато людей. І, якщо покласти руку на серце, багато з них вже знали, що таке етична комунікація. Проте, це важливо проговорювати, повторювати, підіймати незручні питання, бо саме в дискусії народжується розуміння деяких проблем.
Ми сміялись і трохи плакали, визнавали помилки, які встигли наробити за ці кошмарні роки війни й шкодували про них.
Міркували про те, чи існує градація горя і дійшли висновку, що так. Горе має багато відтінків і коли комунікуємо з тими, хто воює та хто втратив, ми повинні це пам'ятати.
Основний висновок, який варто проговорити – це те, що попри важливість комунікацій, в часи повномасштабної війни, яку Європа не бачила з часів Другої Світової, окрім заохочення та пояснення повинні бути чіткі закони, які “турбуються” не лише про дотримання прав, але й про виконання обов'язків.
Тетяна Трощинська підкреслила, що комунікація про військову службу та мотивація доєднатись до військової служби – це не завдання військових та їхніх родин.
“Це широка функція широкої пропагандистської кампанії політичного керівництва держави”, – додала вона.
Основні тези, які б ми хотіли процитувати:
Не ставтесь до військового як до людини з інвалідністю. Багатьох людей армія зміцнила та зробила кращими.
Дозволяйте людині відкриватись поступово.
Вислухайте її, якщо вона відкрилась.
Досвіди різні. Цінуйте їх, а не намагайтесь переконати, що ви теж “не гірше страждаєте”.