ENG Видання The Telegraph опублікувало статтю про те, що газова гангрена знову на європейському континенті – в Україні. Як в окопах Першої світової війни.
«Військові медики кажуть, що через удари російських дронів евакуація стає майже неможливою — це створює умови для стрімкого зростання інфекцій», — йдеться в матеріалі.
Дійсно, поодинокі випадки газової гангрени підтверджує «Лелеці» і головний хірург ЗСУ Костянтин Гуменюк.
Проте це не буде допис про те, що таке газова гангрена — це легко загуглити. І не про те, що робити — бо ситуацію не виправити словами, адже наші поранені дійсно днями і тижнями чекають евакуації, і часто вона закінчується плачевно.
Це буде суб'єктивна думка про те, що розвинений, «цивілізований» світ не може усвідомити, що вже відбувається за його дверима. Що велика війна знову повертається в Європу. І попри технології та можливість спостерігати бої ледь не в онлайн режимі, є речі, які не змінюються.
Це бруд, кров, біль, каліцтва, воші, холод, руйнування під нуль. І так, це газова гангрена. Бо коли солдат має великі рани, їх нашвидкоруч обробляють у польових умовах чи в якійсь норі, а евакуація неможлива днями, — гангрена може бути одним із наслідків.
І це далеко не єдине, що робить нашу війну – хай інакшу технологічно – схожою на окопи Першої Світової. інший приклад – хімічна зброя. Тоді її застосували вперше, але й тепер росіяни використовують її проти наших захисників, всупереч міжнародним конвенціям, яке людство згенерувало в ХХ столітті.
Або ж – випалена земля. Деякі території в Європі й досі непридатні для проживання після інтенсивних бойових дій, які тривали місяцями та роками. Та сама «Червона Зона» або «Зона Руж» (фр. Zone Rouge). Це територія на північному сході Франції. Настільки пошкоджена снарядами під час Першої світової, що досі непридатна для життя людей і фермерства. Вже зрозуміло, що така ж понад столітня пустка чекатиме й на величезні площі українських земель.
Тож західні журналісти видають як певну сенсаційну новину факти поза глобальним контекстом. Поза тим, що європейські країни та суспільства просто забули як це, коли нападає великий і сильний варвар.
Всі думали, що прогрес — це відсутність війни й колективна спроможність дати відсіч новому варвару. А виявилось – лише можливість транслювати війну наживо з дронів і GoPro.
Авторка: Наталія Бушковська, журналістка, письменниця та комунікаційниця БО «БФ Лелека-Україна»