ENG 10 жовтня – Всесвітній день ментального здоров'я. Хочеться сумно пожартувати, що ми «не празнували», але насправді увага до психічного стану надважлива під час війни. І особливо – у війську.
Разом із нейробіологом та очільником психологічного напрямку в 3-му армійському корпусі Віктором Комаренком ми з’ясували:
- як швидко зрозуміти, що побратиму чи вам потрібна фахова допомога;
- які прості інструменти полегшення психологічного стану доступні «на місці».
Також підготували підбірку надійних організацій, де військові, ветерани та рідні захисників можуть отримати безоплатну допомогу фахівців.
Дрібниці, які можуть врятувати
«Бути в армії, яка воює, – це мати потужний негативний вплив на психіку. І завдання командирів-лідерів – зменшити психогенний тиск там, де це можна зробити, та збільшити позитивний вплив, наскільки це можливо», – каже Віктор Комаренко.
Негативний вплив – це переважно сам бойовий досвід і досвід тривалого перебування у війську, в районі виконання бойвих завдань, а також проблеми у стосунках (і з родиною, і з побратимами).
Психолог пояснює, що для раннього виявлення потенційних проблем із психічним здоров'ям у військовослужбовців, побратимам і посестрам насамперед треба бути уважнішими один до одного. А також знати, на які «червоні прапорці» звертати увагу.
На думку Комаренка, це такі поведінкові зміни:
🚩 Людина почала уникати певних тем у розмові.
🚩 Ваш побратим став емоційнішим, ніж зазвичай.
🚩 Зміна сну: ви помітили, що ваш товариш почав прокидатись уночі, хоча раніше такого не було. Або, навпаки, не може прокинутись вчасно чи швидко заснути.
🚩 Військовий уникає спілкування з побратимами.
🚩 Бійцю важче концентруватись або його здатність виражати свої думки погіршилась.
«Якщо ви помітили, що тиждень тому боєць був одним, але тепер його звичний стан змінився, – це сигнал. Наприклад, це сталося після останнього бойового виходу, або навіть після відпустки», – додає психолог.
Як дізнатися більше, щоб допомогти?
Комаренко радить при цьому не питати військового «як ти?» або «як справи?». Натомість показати, що ви турбуєтесь та помічаєте, що є проблема. Наприклад: «Я помітив, що після відпустки ти став іншим/іншою. Я підозрюю, що щось трапилось. Ми друзі, поговорімо?».
Психолог пояснює, що розуміння того, що ти не байдужий/не байдужа, – вже важливе. Але для того, щоб «запустити» розмову на чутливу тему, необхідно бути уважним та вміти викликати довіру. У розмові використовуємо такий алгоритм:
- що було до події?
- що сталося під час події?
- що ти думаєш із цим робити?
- не даю тобі порад, але показую, що завжди є до кого звернутися по допомогу
Зверніть увагу, що якщо у вас в підрозділі немає відповідних фахівців, або з якоїсь причини вони не доступні, є багато перевірених громадських ініціатив безоплатної психологічної допомоги:
ГО «Вільний Вибір» надає безоплатні психологічні консультації військовим, ветеранам і ветеранкам, членами їхніх родин, родинам загиблих, зниклих безвісти і військовополонених. Телефонуйте або пишіть у будь-який месенджер за номером:
+38 063 64 64 991
Пн-Пт з 9:00 до 19:00
Український ветеранський фонд
Якщо вам потрібна психологічна підтримка тут і зараз,
можете звернутися на лінію кризової допомоги.
0 800 332 029 (цілодобово).
Громадський рух «Жіноча Сила України»
0-800-332-720
Пн-Нд з 10:00 до 20:00 (щодня).
Підтримка стійкості та психологічного благополуччя захисників і їхніх родин.
Основи психологічної самодопомоги, різноманітні техніки та інші корисні контакти можна знайти у мобільному застосунку психологічної підтримки База.
Безкоштовно завантажуйте в Google Play та App Store.
VeteranHub
Звертайтесь на лінію підтримки, де вам допоможуть визначити, який шлях розвязання потрібен саме вам.
Телефон: 067 348 28 68. Можливі онлайн та оффлайн формати.
Благодійний Фонд «Веста» надає безкоштовну психологічну підтримку для військових, ветеранів та їх сімей.
Для психологічної допомоги, телефонуйте: 097 595 33 50.